Стиль Бароко

Стиль Бароко Стиль бароко (з італійської: barocco - «химерний», «дивний») зародився на початку XVII століття в містах Італії (Рим, Флоренція, Венеція, Мантуя) і мав величезну популярність у Європі протягом XVII-XVIII століть. Цей період являв собою початок «Західної цивілізації», центром якої на той час був Париж.

В архітектурі багатих заміських резиденцій і міських палаців з'являються увігнуті й опуклі парадні фасади з пілястрами, витими колонами та багатою ліпниною. За різноманіттям скульптурних декорацій губляться конструкції будівлі. Атланти, каріатиди, маскарони, амури, родові герби, рослинні візерунки переповнювали не тільки зовнішні частини будівель, але й прикрашали внутрішні інтер'єри залів. Скульптурні твори найчастіше являли собою не окремо розташовані фігури, а цілі великі групи, виконані у вкрай непростих ракурсах, де складно навіть виокремити якийсь один персонаж.

Для палаців став у моді П-подібний вигляд - головна будівля по центру та два виступи (ризаліти) з боків. Перед фасадом палацу облаштовували почесний двір, а позаду палацу - чудові парки. Територію палацу від вулиці захищали бронзовими гратами з позолотою, які самі по собі були творами мистецтва. Залізні мости через рови поміняли на кам'яні з вазонами величезних розмірів і статуями. На дахах центральних будівель з'являються мансарди (винахід архітектора Мансара), які надавали палацам більше мальовничості та виразності.

Інтер'єр бароко завжди підкреслював престиж та багатство власника. У холі вестибюля - куполоподібна висока стеля, яка рясно розписана яскравими мальовничими арабесками та прикрашена гіпсовою ліпниною. Внизу широкі мармурові сходи з гарними перилами ведуть до парадної зали на другому поверсі. Навпроти сходів - балкон для оркестру, щоб зустрічати гостей. Між залами на другому поверсі - вузькі галереї з колонами, пілястрами, дзеркалами та виставленими багатими колекціями творів мистецтва - дорогими вазами, скульптурами, картинами у витончених рамах. Вікна таких галерей виходили у парк, а дзеркала розташовувалися на протилежній стіні, що створювало ефект простору, єднало архітектуру з природою та посилювало відчуття прекрасного від дорогих предметів.

Для бароко завжди притаманна показна розкіш, але від класичного стилю він зберіг таку важливу рису, як симетрія. Настінний розпис в бароко отримал надзвичайне поширення. В обробці інтер'єрів застосовується багато кольору і великих, прикрашених елементів: стеля з фресками, мармурові стіни і каміни, інші мармурові деталі та позолочені прикраси. Округлі й криволінійні форми надають декору динамічність і художність. Широко використовуються колірні контрасти, наприклад, мармурова підлога, складена плитками різного кольору у шаховому порядку. Просторові ілюзії - ще одна важлива риса в інтер'єрах бароко. На стелях, стінах, вікнах, дзеркалах - розписи на теми життя небожителів. На стінах - шпалери із зображеннями пейзажів. Урочистість інтер'єру підкреслюється безліччю килимів, щільних тканин, дорогих блискучих люстр та світильників, позолоченою ліпниною з переважанням тематики зображень листя і плодів, маскаронів і картушів.

Багатство та пишність інтер'єру у стилі бароко додають розкішні меблі, які, починаючи з XVII століття, стають все більш різноманітні та витончено оформлені. Предмети обстановки цього стилю складні за формою, солідні за розмірами, з великою кількістю різьблення, металевих накладок з благородних металів та бронзи, а також мозаїки з дорогих порід дерева. Були широко поширені гігантські шафи, величезні ліжка із струмуючими вниз покривалами. Великі дзеркала оформлялися скульптурою та ліпниною з рослинним орнаментом. Дивани, стільці, крісла виглядають велично, їх спинки та підлокітники мають вигнуті обриси. Популярними є комоди з великою кількістю скриньок, бюро, книжкові шафи, шафи-кабінети. У цю епоху з'являються шезлонги (подовжене крісло з відкидною спинкою) і канапе (кушетки на восьми або шести ніжках).

Величезне значення в бароко надається тканинам. Декор, виконаний з матерії, покликаний був виблискувати особливою пишністю. На ліжках у спальнях - багаті атласні покривала з бахрамою, заткані срібними або золотими нитками шовку. Увійшовши у моду, м'які меблі оббиваються оксамитом, гобеленом, штофом, тисненою шкірою. Стіни кімнат, як і раніше, завішували дорогими шпалерами (тканими безворсовими килимами). Особливу розкіш інтер'єру надавала рясне оздоблення стін, вікон і дверей глазетом (парчею), шовком та оксамитом. Спальні й будуари завішували щільними шторами зі складним тканим малюнком.

Дорога кришталева люстра - обов'язковий елемент кожного парадного залу того часу. Додатково для освітлення використовувалися жирандолі й канделябри, підсвічники та шандали, які в епоху бароко перетворилися на самостійні елементи декору і своєю художністю та пишністю ще більше підкреслювали багатство і розкіш інтер'єру.

Протягом усього свого розвитку бароко існувал разом із класицизмом, а у XVIII столітті - з рококо. Дух бароко - це емоції та почуття, що домінують над дрімаючим розумом. З-за своєї «палацовості» й перевантаженості у наш час бароко майже не використовується як стиль для оформлення житлових приміщень. Однак, дуже часто, застосовуються його окремі елементи та прийоми для створення атмосфери бароко, щоб підкреслити достаток і розкіш.

  Магазин: